1429 року до Луцька з'їжджаються наймогутніші монархи Європи з тим, аби обговорити проблеми захисту Європи від османських завойовників. Після з'їзду коронованих осіб Луцьк з'являється на європейських картах і отримує Магдебурзьке право. Воно дало поштовх утвердженню самоврядування та розквіту ремесел і торгівлі.
У XVII столітті, під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, Луцьк був зруйнований майже дощенту і йому більше не судилося досягти того розквіту, який вирізняв місто впродовж XV-XVI століть. Пізніше Луцьк було приєднано до Російської імперії і він став центром провінційної губернії, яку новації і зміни оминали стороною.
Після Жовтневого перевороту 1917 року місто знову відходить до Польщі і лише після другої світової війни - до України. За всю свою багатовікову історію до 1939 року Луцьк лише один рік - з 1918 по 1919 - належав Україні. Зважаючи на архітектуру і планування місто важко назвати суто українським. Польським його також не назвеш - ландшафтне планування дуже вже нагадує древньоруські поселення міщан. Для російського зразка містобудування тут, однак, забагато українського колориту, а від єврейського минулого залишилась сама тільки синагога. Але цим і визначний Луцьк, бо в ландшафті і архітектурі уособив , як ні одне з міст України, всю її історію - від князів Олега, Любарта, Вітовта, королівських канцлерів, єврейських рабинів, італійських, польських, російських архітекторів, вірменських будівничих, українських козаків і митрополитів, - до славетної Лесі Українки, яка оспівала цей край і зробила його навічно українським.
12.11.2014, 16:53
Слава Україні!!!
