ЗАКОН УКРАЇНИ
Про заборону грального бізнесу в Україні
Цей Закон вводить заборону грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров’я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.
Розділ I
Стаття 1. Терміни, які використовуються в Законі
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
1) гральний бізнес – діяльність з організації та проведення публічних азартних ігор, що здійснюють організатори публічних азартних ігор з метою отримання прибутку;
2) азартні ігри – ігри, умовою участі в яких є внесення їх учасниками грошей та матеріальних цінностей, що дає можливість отримати виграш, розмір якого повністю або частково залежить від випадковості;
3) публічні азартні ігри – азартні ігри, які організуються та публічно проводяться в казино, гральних залах, павільйонах, кімнатах, в букмекерських конторах і на тоталізаторах, інші ігри з використанням спеціального грального приладдя, обладнання та пристроїв в пристосованих для проведення публічних азартних ігор приміщаннях, що є власністю або орендуються організаторами публічних азартних ігор.
До публічних азартних ігор не відносяться:
- організація та проведення лотерей;
- організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань, незважаючи на те передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш;
- гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);
- ігри на двокоординатних гральних автоматах де, як виграш, гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, сувеніри, цукерки тощо);
- ігри на гральних автоматах, де як виграш, гравець отримує право повторної безкоштовної гри на гральному автоматі (право на призову гру);
- розіграші на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі;
- розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;
- розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей.
4) побутові азартні ігри – азартні ігри, що проводяться за добровільною згодою їх учасників, у вільно обраних ними місцях, з використанням грального приладдя, обладнання та пристроїв, що належать одному або декільком учасникам, які не є організаторами публічних азартних ігор;
5) організатори публічних азартних ігор – фізичні та юридичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку;
6) організація і проведення публічних азартних ігор – діяльність організаторів публічних азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення публічних азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам публічних азартних ігор;
7) учасники азартних ігор – фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, що беруть участь в публічних та побутових азартних іграх.
Стаття 2. Заборона грального бізнесу в Україні
В Україні забороняється гральний бізнес.
Дія цього Закону не поширюється на діяльність, пов’язану з організацією та проведенням лотерей, конкурсів, ігор, розіграшів, що не відносяться до публічних азартних ігор, а також на побутові азартні ігри.
Стаття 3. Відповідальність за порушення цього Закону
Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Розділ ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2010 року та діє до прийняття спеціального законодавства, що передбачає право здійснення грального бізнесу у спеціально створених гральних зонах.
2. З дня набуття чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення публічних азартних ігор суб’єктам підприємницької діяльності в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб’єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.
3. Статтю 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) викласти в такій редакції:
“Стаття 181. Побутові азартні ігри, ворожіння в громадських місцях
Участь в побутових азартних іграх (карти, рулетку, “наперсток” та інші) на гроші, речі та інші цінності, а так само прийняття ставок приватними особами на спортивних та інших змаганнях, -
тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -
тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.
Незаконна організація побутових азартних ігор на гроші, речі та інші цінності, -
тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі.
Ворожіння у громадських місцях -
тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох
до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
- розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про діяльність з організації та проведення публічних азартних ігор у спеціально відведених для цього гральних зонах;
- подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
- прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
- забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України В. Ющенко
|